07:45 Зустріч туристів в місті Київ, ст.м. “Палац Україна” (велика парковка біля метро). Посадкою туристів в автобус займається Керівник групи, для реєстрації необхідно підійти до нього та назвати ПІБ, він вкаже Ваші місця в автобусі та відповість на всі Ваші запитання. За 1-2 дні до поїздки в розділі ІНФОЛИСТИ буде опубліковано Інформаційний лист з детальною інформацією організаційного характеру щодо виїзду в тур (контакти відповідальної особи, номер та марка автобуса, точне місце та час збору групи).
08:00 Виїзд комфортабельним автобусом з Києва за маршрутом подорожі. Дорогою гід розповість про найцікавіші об’єкти, через які будемо проїжджати.
– с. Трипілля. Екскурсійна програма (Дівич-гора та Київський обласний археологічний музей).
– с. Витачів. Чудове місце з мальовничими краєвидами, де дніпровські кручі стрімко обриваються до самої води.
– Біла Церква. Екскурсія парком “Олександрія” – найбільшим дендропарком в Україні. Обід, вільний час.
18:30 Збір туристів біля автобуса та виїзд до Києва.
20:00 Приїзд до Києва. Прощаємось та не надовго. До наступних подорожей!
* – Весь час вказано орієнтовно. Організатор має право вносити корективи щодо подорожі чи змінювати програму на рівноцінну. Компанія не несе відповідальності за погодні умови, стан доріг, непередбачувані несправності транспортного засобу та форс-мажорні обставини.
 

Короткий анонс про туристичні об’єкти

Місце сили – Дівич гора у Трипіллі

Середнє Подніпров’я затиснуте між Поліссям і Запоріжжям, але багате на археологічні та сакральні пам’ятки, серед яких варто відзначити Холодний Яр, Трахтемирів, Дівич-гору тощо.
Археологічні дослідження підтверджують культовий характер таких вершин. Зокрема, на Дівич-горі у Трипіллі знайдені залишки святилища перших століть н.е. У Трипіллі з його тисячолітньою історією фізично відчуваєш подих вічності. Дивні відчуття, зачаровані місця … З високої кручі видно, як впадає три річки в Дніпро і утворює три великих поля. ТРИ поля, ТРИ хлібні рівнини, порізаних річками Стугною, Красною (Красива) і Бобрицею. Тут здавна селилися люди. Археологи виявили знахідки поселення землеробських племен ІV-ІІІ тисячоліття до н.е. Дівич гора в с. Трипілля – найвища точка на Обухівщині. На її вершині, на висоті 55 м над рівнем Дніпра і 186 м над рівнем моря, колись було побудовано слов’янське святилище. За легендою, жінки, які мали народити дитину, приходили сюди і просили у богів благословення виносити і народити здорову дитину. Сучасні дослідники говорять, що Дівич-гора дійсно має цілющі властивості, позитивну енергетику. Може тому, що ступала тут нога Апостола Андрія, а може тому, що наші прадіди відправляли у вічність своїх близьких. Старі люди вірять, що їх дух донині тут живе. На Дівич-гору в Трипіллі можна потрапити, відвідавши нашу екскурсію, і зарядитися тут позитивною енергією.

Київський обласний археологічний музей

Сучасне Трипілля – красиве велике село на берегах річок Дніпра, Красної і Бобриці. Має три музеї, дві школи, культурні та торгівельні центри. На лівому березі р. Красної височіє Дівич–гора, археологічна пам’ятка ранніх слов’ян.
Київський обласний археологічний музей – науково-просвітницька та науково-дослідницька установа. Створений у 1996 році, офіційно відкритий в 2002 році.
Розташований музей на території колишнього Древнього Треполя, на високих Дніпровських кручах, заснованого Ярославом Мудрим в ХІ ст. Саме тут була велика дерев’яна фортеця, знищена за часів татаро-монгольської навали. Відродився Треполь за часів Литовсько-Руської держави козацтва.
В музеї експонуються знахідки, які відтворюють розвиток суспільства Київщини, починаючи з кам’яного віку, часів палеоліту, мезоліту, неоліту, трипільської культури, епохи бронзи, скіфського часу, ранніх слов’ян та Київської Русі, часів Козацтва, етнографічна експозиція кінця ХІХ і початку ХХ століття.
Окремою залою представлено Трипільську археологічну культуру, створену племенами давніх хліборобів майже сім тисяч років тому. На Київщині поселення трипільців було відкрито та досліджено археологом Вікентієм Хвойкою понад 110 років тому і названо ним трипільською, за місцем розкопок в околицях с. Трипілля Обухівського району Київської області.
Біля музею поставлено пам’ятник В.Хвойці – першовідкривачеві Трипільської культури, культури епохи енеоліту в Україні.
Внутрішнє обладнання, оформлення будівлі та примузейної території виконано відомим архітектором, лауреатом Шевченківської і багатьох інших премій А.Ф. Ігнащенком спільно з директором музею.
Музей має експозиційну площу 180 кв.м. з трьох окремих залів. Експозиційне обладнання складається з суцільної вітрини подіумного типу, розділені на сектори, з відкритим суцільним верхом. Предмети експозиції складаються з основних експонатів з археологічних матеріалів із розкопок та домінуючих: карти, схеми, макети, реконструкції, фотографії та анотації.
В першій залі знаходиться тематична виставка з мінералогії та палеонтології, а також найпримітивніші знаряддя праці первісної людини, перші зразки зброї бронзового віку та дивовижні прикраси скіфів.
В другій залі представлена культура ранніх слов’ян, Київської Русі та Козацької доби, а також етнографічні матеріали кінця ХІХ початку ХХ ст.; дерев’яні речі побуту, вишиті рушники, картини.
Третя зала присвячена Трипільській культурі – одній із найдавніших землеробських культур, яка існувала на теренах України. В залі виставлена кераміка трипільської культури із розкопок, проведених на Київщині відомими археологами – посуд столовий і кухонний, посуд із зооморфними наліпами, антропоморфні статуетки, зерновики, макети жител трипільців, схеми трипільських знаків та археологічна карта розміщення трипільських поселень на території Київщини.

Витачів

Витачів – село Обухівського району, Київської області. Витачів це чудове місце з мальовничими краєвидами, де дніпровські кручі стрімко обриваються до самої води.
Тут досліджено могильник і городище часів Київської Русі, яке вчені пов’язують з літописним містом Витачевим. Воно згадується як великий порт на Дніпрі у творах візантійського імператора Костянтина Багрянородного, який жив у середині Х ст.
Коли в 1095 р. половецькі орди підступили до Гюр’єва (Юр’єва – сучасної Білої Церкви) і спалили місто, люди втікали до Києва і “…Святополкъ же повеле рубити град на Вытичеве холме, въ свое имя нарек Святополчъ-град и повеле епископу Мурику с гургевцы свети ту, и засовцем и прочимъ отъ инех, а Гургев зажегоша половци тощъ”. Отже, до Святополча переїхав тимчасово зі своєю кафедрою і єпископ Юр’ївський Мурик, що промешкав там до 1103 р., доки Святополк не відбудував Юр’їв.
На Витачівському пагорбі місто продовжувало існувати і ще раз згадується в літописі під 1223 р. У цьому році, після битви з ордою на річці Калці, коли князі руські зазнали поразки і почали відступати до Києва, татарські орди переслідували русичів до Святополча. Мешканці міста вийшли назустріч військам, і всі були перебиті татарами.
У Витачеві збереглися сліди старих валів. Частина старого городища рушилася вже в Дніпро, а частину забудовано оселями. Лише меморіальний камінь нагадує сучасникам про літописне місто, що існувало колись на дніпровських кручах.